RSS / ВСЕ

|  Новый автор - Елена Зейферт
|  Новый автор - Евгений Матвеев
|  Новый автор - Андрей Дмитриев
|  Новый автор - Михаил Бордуновский
|  Новый автор - Юлия Горбунова
|  Новый автор - Кира Пешкова
|  Новый автор - Егор Давыдов
|  Новый автор - Саша Круглов
|  Новый автор - Сергей Мельников
|  Новый автор - Лотта Заславская
ART-ZINE REFLECT

REFLECT... КУАДУСЕШЩТ # 25 ::: ОГЛАВЛЕНИЕ


Сергей ЖAДАН. ПIВОСТРIВ СВОБОДИ



aвтор визуальной работы - Steve Lalande



   В минулому житті Сід, безперечно, належав до масонських кіл Півдня Росії. Масонство Сіда виявляється, перш за все, в його погано прихованому колоніалізмі. Комплекс колонізатора-просвітника, котрий завозить євангелія, біжутерію та кокаїн на пляжі Мадагаскару й Криму, зраджує в ньому ця дивна для нашого часу універсальність пізнань та зацікавлень. Промасонська спрямованість його культуртрегерства лише на перший погляд видається надуманою. Я добре пам’ятаю кількарічної давнини арешт Сіда українськими органами правопорядку (загалом, на моїй пам’яті Сіда арештовували кілька разів, але мова не про це). Того разу, перериваючи безрозмірний Сідів «Єрмак», і не звертаючи ані найменшої уваги на скальпи, динаміт і марихуану, сержанти раптом натрапили на малюнки якихось екзотичних галюциногенних рослин, зроблених Сідом за допомогою кулькової ручки під час останніх експедицій Індійським океаном. Власне, представників правоохоронних органів зацікавили не стільки самі рослини, скільки техніка їхнього зображення. Категорична відмова Сіда надати будь-які відомості з цього приводу лише посилила мої підозри. Думаю, свого часу він змушений був дати обітницю старійшинам-канібалам, які сиділи при багатті, перевертаючи на вогні запашну печінку якого-небудь білого російського олігарха, затягнутого Сідом у глибини джунглів, сиділи і виводили кульковими ручками, виміняними на золоті злитки, тонкі й химерні контури місцевої флори. А передаючи ці сакральні пізнання представнику братнього радянського народу, вони напучували його – все в цьому житті можна зрадити, грінго, але техніку малювання священних галюциногенних рослин зрадити не можна в жодному разі. Для печінки шкідливо.

   Тоді, в минулому житті, він міг бути пов’язаний із ліберальними вченими товариствами, відкривати університети в степових губернських центрах, підтримати повстання декабристів, лікувати нирки в Швейцарії, ну і так далі – нехитрий набір радостей та утіх малоросійського масона, з його невмотивованими вільнодумством та натурфілософією. Можливо, за інших обставин, більш успішно закріпившись на кримських перешийках, Сід зумів би долучитись до активності місцевих еліт, що своєю чергою цілком вільно могло би призвести до повного перегляду статусу півострова. У всякому разі для мене особисто він, із його постійною відірваністю від материка та бажанням лишити нащадкам точну карту нудистських пляжів Мадагаскару, лишається людиною із ХІХ століття, для якої ще не існує чіткого розділу між поетикою і, скажімо, ботанікою.

   Те ж саме стосується і географії, яку Сід доволі легковажно плутає з геопоетикою. Намагання привласнити літературні ландшафти, котрі ним випадково і спорадично проминаються, спроба поєднати мадагаскарські пляжі з сивашськими болотами і російський білінгвізм із африканською мультикультурністю дозволяють йому досить легко уникати системності в своєму культуртрегерстві та академізму в своїй науковій діяльності. Маневреність і необов’язковість при освоєнні та привласненні чергового культурного поля роблять ці його спроби привабливими для критики та співучасті. Виплеканий ним великий африканський міф, згідно з яким зовнішньополітичний російський вектор якщо не починається, то принаймні закінчується саме на Мадагаскарі, легко виходить поза примарні межі дружби народів, стосуючись скоріше певних теологічних та макроекономічних практик. Можна лише пошкодувати про те (хочеться вірити – тимчасове) переакцентування ним своїх місіонерських інтенцій із Криму на Мадагаскар. Думається, що в майбутньому якщо хто і здатен оптимально вирішити проблему Чорноморського флоту, то це саме Сід із його знанням техніки зображення галюциногенних рослин.

   Згадується ще таке: коли пару років тому групи китайських робітників-біженців спробували зробити насип із території Російської федерації на територію Автономної Республіки Крим (що вилилось згодом у конфлікт навколо острова Тузла), Сід несподівано розповів, що його із Тузлою багато чого пов’язує, що кілька років перед цим він проводив на острові якісь свої культурологічні виправи. Несподіваним чином виявилось, що геополітичні вектори доволі точно накладаються на контурні карти геопоетики.

    A хто, скажіть, у цьому сумнівався?

...............................
См. перевод на русский язык:
http://liter.net/=/Zhadan/pivostriv_svobody_rus.htm




следующая Екатерина ДАЙС. ЦЕНТР. ПЕРИФЕРИЯ.
оглавление
предыдущая Алексей КУЛИКОВ. ПИСАТЬ МЕМУАРЫ...






blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah