РАБОЧИЙ СТОЛ

СПИСОК АВТОРОВ

Вальжина Морт

Смотри, Максим, это Минск

13-08-2020 : редактор - Владимир Коркунов





Гость

Смотри, Максим, это Минск,
придушенный подушкой облаков.

Смотри, ты — памятник в тяжелом пальто.
Тут памятники все — в пальто.

Приглядишься: не из шерсти, а из коры
дедовых лип,
пчелиный мех к воротникам пришит.

И у каждого по ремню в кармане.
И у каждого под воротником по шее.

Тут тенями утепляют на зиму
стены домов, трещины и дыры
забиты тенями. В музеях — пальто

и петли. Вместо воды — рассол.

Заходи, Максим, многоквартирные дома —
лестницами, будто лентами патронов,
обвитые, а окна блестят, как медали.

Тут что ни дом, то бюст.

И лифт поднимается, как рвота.
А из мебели — пень.
Проходи, Максим.
Тут жить — не умирать у синей бухты.

Садись на пень,
тенью утепляй,
пальто не снимай.


Бытие

Я всегда на стороне Каина.

За злую
его одинокость, за его
неумелую мать,
за христианский сарказм:
«Разве я сторож брату моему?» —
спрашивает брата своего убийца.

Разве мы на самом деле не
сторожа наших мертвых?

Давай сначала:

Я на стороне яблок, что катятся от яблони
вдаль.

Словно веточка,
сухая пуповина между ног.

Как ее отрезали, Каин?

Камнем?

Там,
где Сведения о судимости,
пиши: «мать, дом».
Там, где Оружие,
пиши: «мать, дом».

Перевёл с белорусского языка
Владимир Коркунов




Оригиналы:

Вальжына Морт

Госць

Глядзі, Максім, гэта Менск,
прыдушаны падушкаю аблокаў.

Глядзі, ты — помнік у цяжкім паліто.
Тут помнікі ўсе — у паліто.

Прыгледзішся: не з воўны, а з кары
дзедавых ліп,
пчаліны мех да каўняроў прышыты.

І ў кожнага па дзязе ў кішэні.
І ў кожнага пад каўняром па шыі.

Тут ценямі ўцяпляюць на зіму
сцены дамоў, расколіны і дзіркі
забіты ценямі. У музеях — паліто

і петлі. Замест вады — расол.

Заходзь, Максім, кватэрныя дамы
ў лесвіцах, бы стужкамі патронаў
абвітыя, і вокны блішчаць, як медалі.

Тут што ні дом, то бюст.

І ліфт уздымаецца, нібы ваніты.
А з мэблі — пень.
Хадзі, Максім.
Тут жыць — не паміраць ля сіняй бухты.

Сядай на пень,
ценем ўцяпляй,
паліто не здымай.


Быццё

Я заўжды на баку Каіна.

За злую
яго адзіноту, за яго
няўмелую маці,
за хрысціянскі сарказм:
“Хіба я вартаўнік брату майму?” —
пытае брату свайму забойца.

Хіба мы насамрэч не
вартаўнікі нашых мёртвых?

Давай спачатку:

Я на баку яблыкаў, што коцяцца ад яблыні
ўдалеч.

Нібы галінка,
сухая пупавіна паміж ног.

Як яе адразалі, Каін?

Каменем?

Там,
дзе Звесткі пра судзімасць,
пішы: “маці, дом”.
Там, дзе Зброя,
пішы: “маці, дом”.
blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah





πτ 18+
(ↄ) 1999–2024 Полутона

Поддержать проект
Юmoney