РАБОЧИЙ СТОЛ

СПИСОК АВТОРОВ

Анна Грувер

ОНИ ЧУВСТВУЮТ СТРАХ

18-08-2020 : редактор - Владимир Коркунов





ОНИ ЧУВСТВУЮТ СТРАХ

Стерильное солнце, пустые перекрестки,
шла прямо. Дезориентирована в бескомпромиссно чужом пространстве,
расчерченного белыми меловыми квадратами телом города,
между административных зданий без номеров.

грузовик с энергетиками; автобус; тонированный джип; тонированный джип

— кто из них тоже способен посреди вечерней магистрали сбить танцующую тень
на зернистый асфальт падает
бутылка падает и
звук —

Turn left! точка пересекала трещины на разбитом экране.
Go back! точка — это она,

возвращалась к метро, ​​чтобы начать сначала:
я ненавижу координаты как воплощение невозможности прижиться,
«ну, как она? нашла больницу?» — «нет». После обмена сообщениями
на счете не осталось средств для новых ответов,
молчание
....
молчание.

Две камеры смотрели выжидая, когда села на ступеньку у
закрытых дверей. Стерильные двери, стерильные ступени —
все было стерильным, кроме

грязного пятна тела жертвы на фоне города

когда мимо, превышая скорость, проехала очередная угроза,
очередное напоминание: мы можем тебя стереть.
Но когда кому-то из нас хватает силы встать и уже этим сказать:

нет,
вы не можете нас стереть, —

они чувствуют страх.

Перевёл с украинского языка
Владимир Коркунов


Оригинал:

Анна Грувер

ВОНИ ВІДЧУВАЮТЬ СТРАХ

Стерильне сонце, порожні перехрестя,
йшла прямо. Дезорієнтована в безкомпромісно чужому просторі,
розкресленого білими крейдяними квадратами тілом міста,
між адміністративних будівель без номерів.

вантажівка з енергетиками; автобус; тонований джип; тонований джип

— хто з них теж здатен посеред вечірньої магістралі збити танцюючу тінь
на зернистий асфальт падає
пляшка падає і
звук —

Turn left! крапка пересікала тріщини на розбитому екрані.
Go back! крапка це вона,

поверталася до метро, щоб розпочати спочатку:
я ненавиджу координати як втілення неспроможності прижитися,
«ну, як вона? знайшла лікарню?» — «ні». Після обміну повідомленнями
на рахунку не залишилося коштів для наступної відповіді,
мовчання
....
мовчання.

Дві камери дивилися вичікуючи, коли сіла на сходинку до
зачинених дверей. Стерильні двері, стерильні сходинки —
все було стерильним, окрім

брудної плями тіла жертви на тлі міста

коли повз, перевищуючи швидкість, проїхала чергова загроза,
чергове нагадування: ми можемо тебе стерти.
Але, коли комусь із нас вистачає сили встати і тим довести:

ні,
ви не можете нас стерти, —

вони відчувають страх.
blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah





Cбор средств на оплату хостинга
Cобрано 4800 из 10400₽ до 31.12
Яндекс.Деньги | Paypal

πτ 18+
1999–2020 Полутона
計画通り