СООБЩЕСТВО

СПИСОК АВТОРОВ

Борис Херсонский

Марианна Кияновская* пойду на войну

04-10-2014





***
Проснусь вздохну пойду на войну
потому что сирень отцвела
потру ладони одна об одну
так чтоб кожа с ладоней сошла.

я кормила бы смерть с руки но она
молода и не голодна
как кукушонок нашепчет дыша
что жалость в ней есть и душа

и скажет мне не ищи беды
где прах не ходи туда
отцветет сирень зацветут сады
и война пропадет без следа

***
Прокинусь зітхну піду на війну
бо вже відцвіли бузки
і шкіру з долоні зітру зітну
щоб смерть годувать з руки
а смерть неголодна і молода
вся зозуленя пташа
мені розкаже що їй шкода
що в неї також душа
і скаже мені не ходи туди
де все ущент нанівець
бузки відцвітуть зацвітуть сади
і буде війні кінець

***

раньше я думала
смерть это когда каменеет море
смерть это когда накрывает волна земли

сейчас я думаю
смерть слово
неведомое мне изнутри

скажи мне смерть
невыразимую из сердцевины
что есть смерть
скажи и вернись

в тело мое
изнутри

***
раніше я думала
смерть це коли каменіє море
смерть це коли накриває хвиля землі

зараз я думаю
смерть слово
невідоме мені зсередини

скажи мені смерть
зсередини невимовну
що таке смерть
скажи і вернися

в тіло моє
зсередини







***

Иногда узнаю предпоследние новости
избавившись от опыта узнаю предпоследние новости
что от меня не зависят что вообще не зависят
никому не принадлежат
висят перед глазами
если ты мне не веришь если не видишь листвы
цвета этого меда этого и того
того и этого тела твоего моего
если ты не видишь листву
значит еще не осень
значит еще не страшно
спать на твоей груди
значит еще возможно

...а иногда зажмурив глаза дышу огонь задуваю
ровно и тихо дышу зажмурив глаза и отбросив опыт
что от меня не зависит что вообще не зависит
ни твой и не мой ни тогда никогда
сокрытый добытый
и тогда приходит и снится выбегаю на берег моря
с той ли с другой стороны с того или этого края
того или этого тела твоего моего
и нет ничего ни рядом ни шепотом ни ниоткуда
я..
во сне..
сумею...
быть волною быть волною волною
здесь и теперь теперь быть скользить умирая сбываться
поглощая захлебываясь волной быть без опыта без повтора
что от волны не зависит что вообще не зависит
ее переполняет высушивает находится
перебивает осуществляет и преполовинит
солью пОтом остается потом
потОм вкусом молекулы крови сквозь меня проходит
значит еще возможно
спать у тебя на груди
значит еще не осень
значит еще не осень


***
іноді довідуюся передостанні новини
позбувшись досвіду довідуюся передостанні новини
які не залежать від мене які взагалі не залежать
які не належать нікому
лежать перед очима
якщо ти мені не віриш якщо ти не бачиш листя
кольору того меду кольору того і того
того і того тіла тіла твого і мого
якщо ти не бачиш листя
значить іще не осінь
значить іще не страшно
в тебе на грудях спати
значить іще можливо
...а іноді заплющую очі вогонь задуваю дихаю
рівно і тихо дихаю заплющивши очі позбувшись досвіду
який не залежить від мене який взагалі не залежить
який не належить тобі ні тоді ні іноді
потаємний здобутий
і тоді приходить і сниться вибігаю на берег моря
з того боку чи з того з того чи з того краю
того чи того тіла тіла твого і мого
немає ніде ні поруч ні пошепки ні нізвідки
...я
...уві сні
...зумію
бути хвилею бути хвилею бути
тут і тепер бути ковзати умираючи відбуватися
поглинаючи захлинаючись хвилею бути без повторення без досвіду
який не залежить від хвилі який взагалі не залежить
який її переповнює висушує перебуває
перебиває осущує розполовинює
сіллю лишається потом
потім смаком молекули крові мене минає
значить іще можливо
в тебе на грудях спати
значить іще не осінь
значить іще не осінь



***
Не откроюсь злому. Что постигла в тихом мечтанье,
бегство в потустороннее: в души доступные бездны.
Но, познав Тебя, живу иначе - дыханье
в том и этом времени, как на ладони небесной

Двоичность единого первое из истин или известий.
Моего уменья любить, и к концу - приятие схимы.
Я научилась, пройдя все круги души и предместий,
замолкать словами, и жить, но уже за ними.
.
***
Не відкриюсь недоброму. Те, що намарила тихо, -
Втеча в позатутешнє, в доступні душі безодні...
Та пізнавши тебе, я інакше - жива - дихаю
В часі цьому і тому, немов у руці Господній.
Двопосутність єдиного - перша з умов або істин
Мого вміння любити і, зрештою, мати схиму.
Я навчилась, пройшовши всі кола душі і міста,
Замовкати словами - і жити уже не ними.




blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah





Cбор средств на оплату хостинга
ЮMoney (Яндекс.Деньги) | Paypal

πτ 18+
1999–2021 Полутона
計画通り