РАБОЧИЙ СТОЛ

СПИСОК АВТОРОВ

Элина Форманюк

выцвету к лету. Перевёл с украинского языка Павел Кричевский

26-11-2020 : редактор - Владимир Коркунов







*   *   *

врач говорит
не чесать
но как?
мой дом
растет на мне лишаем
дайте вакцину
от немытых окон
рассыпанной муки
чужих писем
паутины
это когда-нибудь пройдет
ведь мы уже по локоть в стенах
врастаем
вырастаем
кроме тебя никто
не поливает тех цветов
потолок шепчет и падает
спать не можем
пока ветер северный
не погасит свечки наших окон
сердце мое пустое
как новая колыбель
пятна на зеркале
на лице
меня не видно
стала улиткой
а с места сдвинуться не могу


*   *   *

попробуй на соль
туман
в котором полощешь пятки
и вырисовываешь радугу черно-белую
наверно
боязливо
качаясь над осенью
ведь даже
листья сейчас
без внутреннего
равновесия
ты не весишь
даже столько
как журавлиный ключ
они сейчас
все на экспорт
ты не будешь
заплетать косы
к небу
ведь нет таких
ангелов которые бы
лестницы не боялись
вот и не говори
Господи
пока не научишься
молитву лодочкой складывать
не зови
мама
пока за пазухой
исповедь не выносишь


*   *   *

сцелуй прощание
с моих ладоней
пей его
как грех
или туман
над берегом —
заглатывает корабли
ночи
и непроизносимые звуки
снимай с себя
узелки моих объятий
посчитаешь до ста
и лишь тогда освободишься
взлетишь вороном
в Вальхаллу
невесомость
мой личный враг
подойди обниму
и лягу руной
на твоем плече
выцвету к лету

Перевёл с украинского языка
Павел Кричевский



Оригиналы:

*   *   *

лікар каже
не розчісувати
але як?
мій дім
росте на мені лишаєм
дайте вакцину
від немитих вікон
розсипаного борошна
чужих листів
павутини
це колись мине
бо ми вже по лікоть у стінах
вростаємо
виростаємо
крім тебе ніхто
не поливає тих квітів
стеля шепоче і падає
спати не можемо
доки вітер північний
не згасить свічки наших вікон
серце моє порожнє
як нова колиска
плями на дзеркалі
на обличчі
мене не видно
стала равликом
а з місця зрушити не можу


*   *   *

спробуй на сіль
туман
у якому полощеш п’яти
і вимальовуєш райдугу чорно-білу
певно
лячно
хитатись над осінню
бо навіть
листя зараз
без внутрішньої
рівноваги
ти не важиш
навіть стільки
як журавлиний ключ
вони зараз
усі на експорт
ти не будеш
заплітати коси
до неба
бо нема таких
ангелів які б
драбини не боялися
то не кажи
Господи
поки не навчишся
молитву човником складати
не клич
мамо
поки за пазухою
сповідь не виносиш


*   *   *

зціловуй прощання
з моїх долонь
пий його
як гріх
чи туман
над берегом
що заковтує кораблі
ночі
і невимовні звуки
знімай із себе
вузлики моїх обіймів
порахуєш до сотні
і аж тоді звільнишся
злетиш вороном
до Вальгалли
невагомість
мій особистий ворог
іди обійму
і ляжу руною
на твоєму плечі
вицвіту до літа
blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah blah




πτ 18+
(ↄ) 1999–2024 Полутона

Поддержать проект
Юmoney